Гуманне розведення Африканського сірого папуги

ПРО ГУМАННЕ РОЗВЕДЕННЯ АФРИКАНСЬКОГО СІРОГО ПАПУГИ ЖАКО

У світі існує лише один папуга, який має найбільше визнання як у птахівників, так і у простих любителів птахів - це Жако, або Африканський Сірий папуга (Psittacus erithacus). Даний вид папуг має репутацію самого інтелектуального і балакучого птаха, який славиться настільки чітким відтворенням людської мови, що його можна легко переплутати з розмовою людини яку він імітує. Цей казковий птах не тільки гарний, але й допитливий, інтерактивний і є прекрасним компаньйоном.

Жако з легкістю розрізняють предмети, форми і якісну різницю матеріалів з яких виготовлені предмети. Це птахи, які розуміють значення слів, фраз і здатні вирішувати поставлені перед ними завдання. Інтелект цих птахів можна порівняти з інтелектом 4-6 річної дитини.

Звичайно ж, не всі птахи цього виду стають балакунами або вирішують завдання. Деякі можуть вивчити не більше пари слів або фраз, але, в більшості випадків, це дуже талановиті птахи і якщо власники займаються їх навчанням, то здається, що талантам цих папуг немає меж.

Найчастіше вони припиняють поповнювати свій словниковий запас і підвищувати інтелектуальні здібності тоді, коли власники втрачають інтерес до їх навчання.

Як домашні улюбленці, Африканські сірі папуги, на моє переконання, просто прекрасні - вони надзвичайно розумні, досить спокійні і не крикливі, як деякі інші види папуг.  

Але не можна стверджувати, що даний вид птахів підходить для утримання в будь-якій сім'ї. Бути власником Африканського сірого папуги нелегко - він вимагає багато любові, часу і терпіння. Жако досить консервативний птах - він не любить змін, переїздів та інших змін звичного побуту. У сім'ях, де атмосфера напружена, люди лаються, кричать, є галасливі маленькі діти або активно-агресивні тварини, Жако стають нервовими і нещасними. Кращим місцем для Африканського сірого папуги, з його високою потребою в спілкуванні і найвищим інтелектом, є спокійні люблячі сім'ї, які беруть на себе відповідальність за птаха, що живе 50-70 років.

Людство давно утримує цих птахів в умовах неволі. Традиції утримання Африканського сірого папуги сягають корінням в глибоку старовину. Згадка про птаха bittacos, яка мала мову і голос як людина, датується ще 387-389р. до н.е., в записках особистого лікаря перського царя Артаксеркса.

Щодо утримання цих папуг в якості домашніх тварин відзначається впродовж всієї історії людства, починаючи з біблійних часів. Один з ранніх авторів 1800-х років, доктор Greene, написав кілька томів про види птахів, включаючи «Сірого папугу і його лікування», 1885 рік. Він вважав, що цей папуга був відомий древнім євреям близько 4000 років тому.

Хоч це птах Африканського континенту, найбагатші люди Європи також не залишалися байдужими до цього дивовижного створіння. Так у англійського короля Генріха VII, в Гемптон-Корті утримувався Африканський сірий папуга. Відомий рукопис німецького натураліста Йоганна Маттеуса Бехштейна, написаний у 1774 році, описує Африканського сірого папугу, що належав кардиналу Асканію. А у Вестмінстерському абатстві в Лондоні, зберігся найстаріший приклад таксидермії – Жако, що належав Френсіс Терезі ​​Стюарт, герцогині Леннокса.

Популярність Африканського сірого папуги, як домашньої тварини, зіграла з цими птахами поганий жарт - необмежений вилов птахів з природи і знищення тропічних лісів, середовища проживання Жако, привели до катастрофічного зниження популяції цих дивовижних птахів. Як показали останні кількісні дослідження наявності Жако в Гані, з 1992 року по 2014 рік Гана втратила від 90% до 99% популяції.

Тобто в місцях проживання Африканського сірого папуги, де в 1992 р. налічувалося до 1200 птахів, в 2014 дослідники зареєстрували всього 10....

І така ситуація склалася в усіх місцях проживання цього дивовижного птаха. В результаті такого катастрофічного скорочення поголів'я Жако, Секретаріатом Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (СІТЕС), у вересні 2016 року, було прийнято рішення переміщення Африканського сірого папуги (Psittacus erithacus) до I-го Додатку, як зникаючий вид. А це покладає додаткову відповідальність на заводчиків, які займаються розведенням Жако в усьому світі, тому що птахи, розведені в умовах неволі та які передаються в інші руки, повинні мати родовід з трьома поколіннями репродуктивних предків, яких утримували і дали потомство в умовах неволі.

Розводити Африканського сірого папугу в умовах неволі намагалися давно, але в результаті відсутності специфічних знань, складності підбору пар і багатьох інших об'єктивних причин, успіх прийшов порівняно недавно - у 1950-1960-х роках.

На сьогоднішній день, завдяки розвитку зооіндустрії, розробці якісних брідер-кормів, заводчики папуг усього світу навчилися інкубувати яйця і вигодовувати пташенят в умовах неволі.

На жаль більшість заводчиків відбирають яйця для штучної інкубації, або забирають від батьківської пари пташенят, що недавно вилупилися, і вигодовують їх самостійно.

Причин для таких дій можна назвати багато - хтось із заводчиків хоче вивести нову мутацію, хтось збільшити кількість пташенят, але частіше за все заводчики йдуть на штучне вигодовування через свою недовіру до птахів-плідників.

 Дійсно, в розведенні Африканського сірого папуги, як і в цілому в розведенні всіх видів птахів, присутня смертність пташенят. Це відбувається не тільки в умовах неволі, як прийнято вважати, а й в природних умовах. Наприклад, молода, чи не досвідчена самка може закопати пташеня, що вилупилося, або викинути з гнізда, може взагалі не годувати пташенят. Самці теж не завжди є старанними батьками, бувають випадки, коли батьки вбивають малюків щоб продовжити спарювання, але серед Жако така поведінка зустрічається досить рідко.

Найчастіше можна зіштовхнутися з тим, що молоді батьки доглядають тільки за пташенятами, що вилупилися першими, ігноруючи годування більш пізніх пташенят. Або навпаки, занадто старанні - вони настільки щільно насиджують своє потомство, що пташенята можуть загинути. Саме страх втратити таке довгоочікуване потомство штовхає заводчиків забирати пташенят від батьківської пари.

Будучи заводчиком Африканських сірий папуг, я так само пройшла через «страхи розведення». Мої перші пташенята Жако, вилупилися в інкубаторі, тому що у пари це був перший виводок, а я, як заводчик, ще не мала досвіду. Кожен раз, забираючи чергове яйце в інкубатор, я задавала собі одне і те саме питання - чи права я, що позбавляю пташенят батьківського піклування, а батьківській парі не даю можливості закінчити цикл розмноження?

Кожен заводчик, відбираючи яйця для штучної інкубації, знає на скільки самовіддано більшість пар бореться з «викрадачем» захищаючи свою кладку. Якщо кладку забрали на ранньому терміні, до пробудження ембріонів, пара може знову приступити до розведення, стрес від втрати ранньої кладки є короткочасним. 

Під час більш пізньої інкубації, коли ембріон вже ворушиться в яйці і «розмовляє» з батьками, втрата пташеняти, в результаті забору або загибелі, викликає у батьківської пари тривалий стрес, емоційно дуже схожий на горе - впродовж декількох днів, іноді тижнями пари ведуть себе дуже тихо переживаючи втрату.

Батьки Африканського сірого папуги дуже віддані своєму потомству. Мені доводилося неодноразово забирати пташенят різного віку в брудер для догодовування (мала вага, дуже пізнє пташеня, травма) і через три-п'ять днів повертати батькам, не було випадку, коли батьки відмовилися б годувати малюка, що повернувся, або були до нього агресивні.

Більш того, за моїми спостереженнями, з кожним новим виводком птахи-батьки ставали більш досвідченими. Якщо в перших виводках, в процесі вирощування, самка могла проявляти нервозність або агресію по відношенню до самця на ранніх стадіях росту пташенят, то з кожним наступним виводком нервозність виникала все рідше.

На сьогоднішній день, більшість моїх батьківських пар самостійно вигодовують пташенят не тільки до моменту виходу з гнізда, а й навчають їх льотним навичкам і комунікацій в зграї.

Чи цікавилися ви чому 97% заводчиків, знаючи про катастрофічне зниження диких популяцій Африканського сірого папуги, вважають за краще маточне поголів'я складати саме з диких птахів, а не беруть птахів ручного вигодовування виведених в умовах неволі?

Ті ж заводчики, хто спробував пустити в розведення вигодованців, відзначають, що ці птахи, навіть у віці 10-11 років, частіше за все не створюють пар. Але якщо пара все ж таки склалася, то яйця у такої пари можуть бути порожні.

Процес розвитку пташенят Африканського сірого папуги аналогічний іншим видам птахів - коли у пташеняти відкриваються очі, він візуально фіксується на своїх батьках протягом критичного періоду розвитку, утворюючи з ними найглибший зв'язок. Пташеня, що відкрило очі в інкубаторі, фіксується не на побратимах-пташенятах, а на людині яка його годує і спілкується з ним. Таким чином, для пташеняти Жако, що вилупився в інкубаторі, саме людина є його батьком і надалі пташеня починає ідентифікувати себе з людиною.  

Таке фіксування називається імпринтинг.

Імпринтинг - це психофізіологічний механізм, відповідно до якого враження або образ, сприйняті в певний критичний період розвитку, міцно вкарбовуються в мозку, перетворюючись в стійку поведінкову програму, в якій набувається сенс ідентифікації видів.

Імпринтинг дозволяє пташенятам розуміти правильну поведінку і вокалізацію свого виду, а також візуально ідентифікувати себе з іншими членами їх сім'ї, зграї, виду, щоб в подальшому вибрати партнера. Після імпринтингу вони будуть ідентифікуватися з цим видом на все життя.

Реверсування процесу імпринтингу неможливо - ці птахи прив'язані до людей на завжди і будуть ідентифікувати себе з людьми, а не з їх власним видом.

Дійсно вигодованців легко навчати, як правило вони не виявляють страху і контактують з великою кількістю людей.

При цьому імпринтинг на людину не означає, що птахи будуть «доброзичливими» по відношенню до людей. Відсутність страху може привести до агресії - часто папуга проявляє територіальну і статеву поведінку аналогічну його власному виду, по відношенню до оточуючих людей. Нерозуміння людиною поведінки і бажань птаха, так само можуть стати причиною агресії ручного Жако.

В процесі вирощування батьки навчають пташенят поведінці, позам, вокалізації, способам спілкування властивим їх виду. Людина, що взяла на себе обов'язки батьківської пари папуг, не в змозі навчити пташенят всім «пташиним премудростям», тому Жако-вигодованці часто мають проблеми в спілкуванні з родичами, тому що демонструють дивну поведінку не властиву їх виду. Ця «неправильна» поведінка вигодованців не дає їм можливості розуміння і комунікації з іншими птахами свого виду.

В кінцевому рахунку, імпринтовані на людину птахи опиняються в «сірій зоні» - вони не можуть нормально взаємодіяти ні з людьми, ні з їх власним видом. Така ізоляція робить птаха нещасним, що часто призводить до розладу психіки та самоощипу.

Розумію, що бачити Африканського сірого папугу в близькому зв'язку з людиною це неймовірно мило, але насправді, в нормальному житті, імпринтинг - це найгірше, що може статися між папугою і людиною.

Я вважаю важливим підкреслити, що імпринтинг - це процес, якого слід активно уникати, особливо з огляду на те, що заводчик Африканського сірого папуги несе відповідальність за збереження цього унікального виду птахів від повного зникнення.

Моя думка, що кращий компроміс в розведенні Африканських сірих папуг полягає в тому, щоб дозволити батькам вигодовувати і виховувати пташенят самостійно, при цьому постаратися максимально привчити пташенят до контакту з людьми.

Це складне завдання, але цілком здійсненне. А з огляду на те, що пташенята, вирощені батьківської парою в умовах неволі, вже на третій рік, згідно з видовими особливостями, можуть піти в розведення і дати повноцінне потомство. При цьому такі птахи не будуть боятися людей.

Птах, позбавлений ​​страху перед людиною і маючий можливість, навіть в умовах неволі, створювати пару, давати потомство і ростити його - щасливий птах.

Ключем до вирощування майбутніх птахів-плідників, є гуманне розведення - це виховання пташенят в середовищі спілкування з батьками та родичами різного віку, в якому вони будуть розуміти, що вони птахи, а не люди.

Якщо Африканський сірий папуга зайняв багато місця у вашій душі і житті, ви зможете зробити його щасливим подарувавши можливість ростити здорове повноцінне потомство. А він, у свою чергу, подарує вам величезне задоволення від спілкування і знання, що цей птах не зникне з нашої Землі.